Інструкція з обробки корозії на кузові авто

Зовнішній вигляд автомобіля є одним із найважливіших факторів, якому майбутній власник надає особливого значення при виборі автомобіля. Щоб максимально зберегти первозданний вигляд автомобіля і насолоджуватися ним якомога довше, рекомендується регулярно доглядати за кузовом і салоном. В наших умовах, коли кузов автомобіля щоденно піддається руйнівному впливу надмірно забрудненої атмосфери міст, соляних ванн і обстрілу камінням на дорогах, зимовим перепадам температур, регулярний догляд стає ще важливішим. Коли прийде час продавати автомобіль, його ціна завдяки цьому буде набагато вищою.

Які фактори впливають на розвиток корозії

Кілька кваліфікованих порад дозволять вам зберегти молодість автомобіля. Велика кількість зварених точковим зварюванням швів, перекриття і зазори створюють сприятливі умови для проникнення вологи і накопичення бруду — основних джерел корозії, а тонка (0,6-0,7 мм) листова сталь, з якої виготовляють кузови, стає чудовою їжею для ненаситного чудовиська — іржі.

Сприятливу обстановку для розвитку корозії створюють:

• високі напруги і вібрації несучих кузовів;
• поява різних хитромудрих конструкцій зі схованими порожнинами — зручними накопичувачами вологи і бруду;
• різні прикраси, іноді без міри і смаку навішані на автомобіль (контакт цих декоративних деталей з металом кузова стає осередком корозії);
• якість (пористість, мікротріщини) металу, де кожна пора при доступі вологи стає мікроелементом;
• навколишнє середовище з великим вмістом продуктів згоряння палива і двоокису сірки, яка, взаємодіючи з вологою, утворює сірчану кислоту.

Як впливає мийка автомобіля на профілактику розвитку корозії

Однією з основних умов продовження життя автомобіля є утримання його в чистоті з дня покупки і протягом усього терміну служби. Постійна санітарно-гігієнічна обробка дозволяє продовжити вік автомобіля всупереч його численним ворогам. Щоб ефективно боротися, потрібно знати слабкі та сильні сторони ворога. Перш ніж давати поради, як обробляти та мити автомобіль, скажемо кілька слів про забруднення.

Виявляється, забруднення - це складні багатошарові комбінації з газу, сажі, пилу, частинок асфальту, мінеральних масел та змазок. Верхній шар складається зі слабо приліплих частинок силікатів, змішаних з органічними речовинами. Цей шар неважко змити водою. Другий шар - залишки вихлопних газів автомобілів, сажі, частинок асфальту, комах і жирних речовин. Його можна змити, використовуючи автошампунь. Третій шар містить продукти окислення поліруючих і консервуючих засобів та частинки зруйнованого лакофарбового покриття. Останній, четвертий, шар складається з частинок пігменту, оточених вільними частинками, які виділилися з синтетичних смол. Ці два шари можна видалити або хімічним шляхом, або застосуванням абразивних паст.

Запам'ятайте, що автомобіль не повинен довго чекати банного дня, особливо після тривалої їзди по мокрій і брудній дорозі. Бруд підступний, він може проникнути у фарбу і пошкодити покриття. Проте мити автомобіль слід за правилами. Кузов найкраще мити холодною або теплою водою з додаванням автошампуню. Деякі автолюбителі від зайвої ретельності або для прискорення процесу намагаються мити автомобіль струменем води під тиском. Не слідуйте їх прикладу, більше того, постарайтеся пояснити їм, що такий спосіб миття шкідливий.

Шкідлива і інша крайність, коли дуже охайний автолюбитель, соромлячись виїхати на пилючому, брудному автомобілі, швидко, без води витирає пил і бруд ганчіркою.

Мийка

Найбільш оптимальний варіант миття автомобіля наступний:

• Шланг надягти на водопровідний кран;
• У відрі приготувати 6 л мийного розчину (розвести у воді автошампунь);
• Мити найкраще щіткою з м'яким ворсом, так як ганчірка або поролонова губка затримують піщинки, які обов'язково залишать сліди;
• Потім потрібно рясно змочити брудний кузов водою зі шлангу, бруд при цьому розм'якшується і легко змивається; починаючи з даху, нанести щіткою мийний склад, одночасно змочуючи поверхні водою;
• Ретельно змити сліди мийного розчину, інакше окремі компоненти автошампуню, висихаючи, можуть негативно вплинути на лакофарбове покриття. Однак автошампунем особливо захоплюватися не слід, використовуйте його не частіше двох разів на місяць.
• Після миття автомобіль слід насухо витерти. Справа в тому, що краплі, висихаючи, залишають сліди. Краплі особливо небезпечні, якщо раптом виглянуло сонце. У такій ситуації крапля працює, як лінза: збираючи сонячні промені в пучок, вона залишає різкі відмітини. Нагадуємо, що на сонці або відразу після зупинки автомобіль мити не слід, оскільки різкий перепад температур може порушити лакофарбове покриття. Бувають, однак, ситуації, коли необхідно використовувати струмінь води під тиском. Взимку, коли дороги посипають сіллю. Сильний струмінь води — єдиний засіб трохи полегшити муки роз'їденого сіллю кузова. Добре промийте днище, арки передніх і задніх коліс.

Періодичність

Брудний автомобіль треба мити негайно. Не мийте і не сушіть автомобіль на сонці. Плями від швидкого висихання води важко усунути. На першому етапі зовнішню поверхню кузова рясно змочуйте водою, особливу увагу приділяючи замочуванню мертвих комах і плям бруду. При митті використовуйте м'яку губку або дуже м'яку щітку з насадкою під шланг. Для захисту лакофарбового покриття можна додавати в воду мийний консервант.

Неперервно поливаючи кузов водою, витирайте забруднення рівномірними рухами від даху донизу. Губку або щітку постійно змивайте водою від бруду. Після очищення невеликої ділянки кузова щіткою негайно змивайте брудні смуги водою. Рясно змивайте всю поверхню кузова чистою водою, щоб видалити залишки мийних засобів. Не користуйтеся напівсухою технологією миття: одне відро води на весь автомобіль. Залишки бруду, пилу, піску на ганчірці, губці, щітці інтенсивно дряпають покриття кузова, викликаючи появу мікроподряпин. Після миття автомобіль протріть замшевою ганчіркою, дайте можливість висохнути і відразу ж консервуйте.

Консервація

Чисто вимита і суха поверхня кузова повинна якнайчастіше захищатися консервуючим засобом, щоб виключити впливи на фарбу зовнішніх дій. Консервація здійснюється восковим водовідштовхувальним шаром, що закриває покриття від сонячних впливів і води. Консервацію слід проводити, коли вода на покритті кузова вже не збирається в краплі, а розтікається по великій поверхні. Регулярна консервація сприяє тому, що довше зберігається первинний колір і блиск фарби.

Ще одну можливість консервації фарби дають мийні консерванти. Проте вони ефективно захищають фарбу тільки при їх застосуванні при кожному митті автомобіля і якщо миття проводяться не рідше, ніж через 2 тижні. Використовувати слід тільки ті консерванти, які містять синтетичні воски. Консервуючі засоби особливо рекомендуються після миття мийними засобами. Консервацію не можна проводити на відкритому сонці.

Очищення вікон

Протирайте скла вікон м'якою чистою ганчіркою. При сильних забрудненнях допоможуть спирт або нашатир і тепла вода, а також спеціальний склоочисник. Одночасно з миттям вітрового скла очистіть щітки склоочисника.

Як боротися з корозією кузова авто

Напевно, у більшості автолюбителів після придбання нового або вживаного автомобіля на другому місці після проблеми захисту від угону стоїть питання боротьби з корозією кузова. Для нового автомобіля, на кузові якого немає осередків корозії і заводське покриття нове і чисте, це заходи попереджувального характеру. Однак вони дають максимальний ефект. Для вживаного автомобіля виходьте з того, що його кузов в більшій або меншій мірі уражений корозією і повністю позбутися її неможливо. Тому в цьому випадку потрібно максимально призупинити її дію і захистити неуражені місця.

Регулярний огляд

Слідкуйте за кузовом, мийте, поліруйте його, і він буде надійно захищений. Днище, навіть оброблене найбільш стійким до механічних впливів полівінілхлоридним пластизолем, не може тривалий час (2 роки) чинити опір впливу піску, гравію, солі та температурних перепадів. Під впливом цих факторів заводське покриття поступово руйнується. Крила знаходяться в тому ж положенні, що і днище. Більш того, у крил є ще й кишені, де збираються і накопичуються бруд і волога. Навіть у нового автомобіля є сенс перед початком експлуатації зняти колеса і ретельно оглянути якість нанесення бітумної мастики на внутрішні поверхні крил, особливо в місцях розташування фар. І на заводі можуть помилитися, в результаті таке крило стає жертвою корозії.

Не менш уразливі внутрішні порожнини порогів, основи центральних стійок, лонжерони. Вони обробляються на заводі, але ймовірність огріхів не виключена. В особливо тяжкому становищі пороги опиняються, якщо забиті дренажні отвори, призначені для зливу води, яка потрапила в пороги. Піддати додатковій антикорозійній обробці щойно придбаний автомобіль - справа нехитра. Необхідні лише матеріали та інструменти для його нанесення. Значно складніше виконати цю операцію на автомобілі, який вже експлуатувався. Тут левова частка часу і фізичних зусиль має бути витрачена на підготовку поверхні.

Регулярність обробки корозії

Немає сенсу відкладати цю брудну, трудомістку і відповідальну операцію на потім. Займіться обробкою автомобіля, попередньо підготувавши для роботи металеву щітку, дерев'яний скребок, наждачний папір, кисть, уайт-спірит, перетворювач іржі, антикорозійну мастику та ганчір'я. Приступаючи до роботи, слід пам'ятати, що труд і засоби будуть витрачені не дарма лише за умови хорошої підготовки поверхні. Її необхідно ретельно очистити від бруду, старого зруйнованого покриття, всіляких жирів. Тільки на чистій знежиреній поверхні зчеплення мастики з металом буде надійним.

Промити підготовлювані поверхні краще за все потужним струменем води під тиском. Позбувшись від бруду, можна побачити, в якому стані знаходиться старе покриття. Якщо воно почало відшаровуватися, металеві щітка і скребок доведуть справу до кінця. Металева щітка - надійний інструмент і для очищення від пухкої і пластової іржі. Виконавши чорнову роботу, зачищені наждачним папером поверхні знежирюють за допомогою уайт-спіриту. Хіміки винайшли один дуже ефективний склад - перетворювач іржі. За короткий час такий склад, нанесений на руду від іржі поверхню, створить чудо. Руді нальоти стануть сірими, а іржа перетвориться на більш стабільне і вже не шкідливе з'єднання. Оброблені перетворювачем поверхні готові для нанесення на них антикорозійних матеріалів.

Мастики і пасти в залежності від їх в'язкості можна наносити пензлем, шпателем або рукою в рукавичці. Головна умова: не повинно бути оголених місць. Найбільш технологічні для нанесення вручну бітумні мастики. Вони добре протистоять дії вологи і солі, але недостатньо стійкі проти піску і щебеню, а також відрізняються низькою морозостійкістю. При низьких температурах покриття стає крихким, і досить удару каменем, щоб мастика почала кришитися. Нерідко для короткочасного захисту днища і крил застосовують воскові склади. У них є свої переваги і недоліки. Вони добре проникають всередину і заповнюють пори, тріщини, відбортовки і кишені, але зате не витримують ударів.

Поміркувавши, винахідливі автолюбителі вирішили наносити воскові склади поверх бітумних, чим забезпечили меншу крихкість при низьких температурах. Як уже зазначалося, всі деталі, які мають коробчастий перетин, особливо схильні до корозії. І це не випадково. У порожнинах через недостатню вентиляцію завжди волого. У щілинах між точками зварювання є доступ воді і бруду, а якщо врахувати, що обробити антикорозійними складами ці порожнини не завжди вдається як слід, то стане зрозуміло, чому корозія облюбувала ці місця.

Приховані порожнини

До 50-х років приховані порожнини практично не оброблялися, рятувала їх лише значна товщина металу. Розроблений у Швеції так званий МЛ-метод боротьби з корозією (від перших букв назви фірми Моторман Лаурин) дозволив керувати процесом старіння і зносу коробчастих конструкцій. Звісно, новий метод вимагав відповідних матеріалів, якими можна було б заповнити приховані порожнини, а також рівномірно тонким шаром розпилювати їх по всій поверхні. Для цього знадобилося спеціальне обладнання.

Вітчизняним препаратом, спеціально розробленим для нанесення матеріалу в приховані порожнини, слугує Мовіль. Препарат цікавий тим, що його можна наносити на поверхні, які раніше були вкриті рідким маслом і зазнали корозії. Це важливо, оскільки далеко не завжди вдається очистити внутрішні поверхні коробчастих конструкцій від старих покриттів. Власникам автомобілів доводиться вирішувати серйозні проблеми, пов'язані насамперед з відсутністю обладнання для нанесення препарату. Щоб дещо полегшити завдання тим, хто, не маючи іншої можливості, вирішив самостійно обробити кузов, порадимо скористатися досвідом, накопиченим у цій галузі.

В принципі, необхідне обладнання досить нескладне. Воно працює на основі повітряного розпилення під тиском 4 кг/см², якого цілком достатньо для розпилення препарату Мовіль. Розроблено і робочий орган – форсунка, яка створює факел розпиленого матеріалу. Форсунка за допомогою трубчастого пластикового пружного подовжувача з'єднується з пістолетом КРУ-1 і вводиться через наявні або заново просвердлені отвори в зону того чи іншого коробчастого елемента. Якщо у вас немає такого апарата, пропонуємо саморобні конструкції установок і розпилювачів. Тут підійде все: ручні та ножні насоси, фарбопульти, обприскувачі, пульверизатори.

Ось одна з найпростіших конструкцій. Можна використовувати форсунку від звичайного одеколонного пульверизатора, припаявши її до латунної трубки і просвердливши сопло на 1,2 мм у наконечнику. До внутрішньої стінки трубки необхідно припаяти латунну трубку, через яку надходить консервант. Насос (він може бути більш потужним) шлангом з'єднується з трубкою. Для подачі консервантів до трубки використаний поліхлорвініловий кембрик. Розпилювач такої конструкції забезпечує факел розпиленого препарату Мовіль діаметром до 0,2 м при постійній подачі повітря. Місця нанесення антикорозійного матеріалу під капотом і в багажному відділенні на станціях технічного обслуговування миють водою.

Сушка

У домашніх умовах, де можливості для сушки обмежені, можна ретельно протерти ці місця вологою ганчіркою. Зручніше за все обробку кузова здійснювати на підйомнику. Основна кількість оброблюваних точок розташована на днищі. Щоб дістатися всередину порогів, до ніші запасного колеса та поперечини під передніми сидіннями, необхідно дістати спеціальні гумові пробки-заглушки. Вони розташовані по дві з кожного боку під переднім крилом, по одній штуці з кожного боку в арці заднього колеса, в центрі заглиблення під запасне колесо, по одній з кожного боку в поперечині під передніми сидіннями. Слід також прочистити дренажні отвори порогів.

Днище, арки коліс і важкодоступні приховані порожнини необхідно добре промити водою під напором, інакше виконана робота виявиться марною. За допомогою стисненого повітря значно швидше можна висушити вимиті ділянки кузова. Щоб колеса не заважали, їх доцільно зняти, встановивши автомобіль на підставку, а диски, гальмівні барабани, задній міст, карданні вали та коробку передач потрібно обгорнути папером. Залишається відкрити двері, капот, кришку багажника і можна починати обробку.

Якщо ви оглянете бампери та ковпаки коліс автомобіля, який експлуатувався понад 4-5 років, то обов'язково виявите на них сліди корозії. Відповідно, хромування – не така вже й надійна захист. Дійсно, у хромового покриття є слабке місце – це пористе покриття. Саме з цієї причини деталі спочатку покривають шарами міді та нікелю, а потім хромують. Однак волога, солі, сірчистий газ, а за ними і корозія знаходять шляхи і проникають у покриття через пори.

Очевидно одне: декоративні деталі необхідно підтримувати у хорошому стані. Технологію догляду за цими деталями можна розділити на дві стадії:

• очищення від бруду (мийка автомобіля);
• безпосередньо видалення корозії та слідів потускнення.

Шар покриття (мідь - нікель - хром) дуже тонкий (90 мкм), тому протирати бампери, ковпаки та інші декоративні хромовані деталі сухою ганчіркою шкідливо. Покриття дряпається і інтенсивно руйнується. Після миття деталі витирають насухо, а потім обробляють автоочисником хромованих деталей. Захоплюватися цим складом не слід, оскільки одним із його компонентів є абразивний матеріал, який, видаляючи наліт корозії, знімає одночасно шар покриття. Використання автоочисника для хромованих деталей один раз на два місяці має забезпечити хороший стан цих деталей. Взимку оточуюча обстановка ускладнюється, і на допомогу автоочиснику для хромованих деталей приходить захисний лак або мастило. Покриваючи мастилом деталі, не забувайте про їхні тильні сторони, оскільки деталі мають властивість іржавіти з усіх боків.